Реформа 2020


Які зміни чекають на пацієнтів та медиків з 2020 року

25 липня 2019 в.о. міністра охорони здоров’я України доктор Уляна Супрун та заступник міністра Павло Ковтонюк представили зміни, які чекають на пацієнтів і медиків у 2020 році.

У 2020 році медичні заклади усіх рівнів перейдуть на модель фінансування Національної служби здоров’я згідно з Законом «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

До програми медичних гарантій увійдуть послуги первинної, спеціалізованої амбулаторної, стаціонарної медичної допомоги, а також екстрена, паліативна та реабілітаційна допомога.

ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ У 2020 РОЦІ?

Вперше пацієнти отримають чітке розуміння, які безоплатні медичні послуги в рамках програми медичних гарантій їм нададуть. Також діятимуть зрозумілі та прозорі правила отримання медичних послуг за програмою медичних гарантій:

  • Екстрена медична допомога. На екстрений випадок завжди приїздить швидка, пацієнт отримує допомогу. Національна служба здоров’я України (НСЗУ) оплачує екстрену медичну допомогу і госпіталізацію, коли вона необхідна. Екстрена допомога надається незалежно від того, чи є у вас декларація з сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром.
  • Планова медична допомога. Ключ до отримання планової медичної допомоги – декларація з сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром для дітей. Якщо у вас є декларація, це означає, що НСЗУ бачить вас у електронній системі і оплатить необхідні вам медичні послуги, які входять до програми медичних гарантій.

Щоб отримати планову медичну послугу, гарантовано оплачену НСЗУ, необхідно:

  1. Обрати заклад і лікаря, які вам подобаються. НСЗУ покриє певний перелік послуг у певному медичному закладі. І оплатить цю послугу закладу, де вона була надана.
  2. Записатися на прийом.
  3. Прийти у призначений час і отримати медичну послугу.
  4. Якщо послуга була надана неякісно, лікар вимагав гроші — потрібно подати скаргу до НСЗУ. І зробити це легко - зателефонувати за номером 16-77.

ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ?

Місцева влада повинна усвідомити, що тепер вона відповідає за доступність медичної допомоги для пацієнтів. Саме місцева влада має робити ремонт медичних закладів, власниками яких вона є, допомагати з закупівлею обладнання, оплачувати комунальні послуги та забезпечити доїзд до закладів (дороги).

Сьогодні перед місцевою владою стоять декілька простих завдань, які вже були виконанні для первинної ланки:

  • Автономізація всіх медичних закладів, власниками яких вони є.
  • Комп’ютеризація та підключення закладів до eHealth.

ЯК ГОТУЮТЬСЯ В РЕГІОНАХ ДО 2020 РОКУ

У лікарнях по усій країні триває процес автономізації. Лікарні переходять у статус некомерційних підприємств, щоби підписати угоди з НСЗУ і отримувати кошти. Наразі найвищий рівень готовності у Полтавській, Харківській, Волинській, Рівненській та Львівській областях. Там вже автономізувались від 68 до 85% лікарень. Найменше закладів реорганізували в Луганській, Закарпатській, Івано-Франківській, Миколаївській та Херсонській областях. Лікарні, що не реорганізуються і не укладуть договір з НСЗУ, не зможуть отримувати фінансування із державного бюджету. Такі медзаклади будуть змушені утримуватися з інших джерел — наприклад, з місцевих бюджетів.

З 2020 року до єдиного медичного простору увійдуть медзаклади, які традиційно вважалися «закладами для своїх». Йдеться про “Феофанію” та медзаклади Академії медичних наук. З 2020 року тут зможуть лікуватися всі. Також очікується, що договори з НСЗУ підписуватимуть приватні клініки.

Також готуються до переходу на нову модель фінансування заклади екстреної медичної допомоги. Крім автономізації, ці заклади проводять тендери, аби вже з наступного року по всій країні запрацювали оновлені диспетчерські служби.

Закладаються основи для ефективних закупівель ліків, що проводяться на регіональному рівні. ДП «Медичні закупівлі України», що має перебрати на себе функцію централізованої закупівлі ліків та медпрепаратів за кошти держбюджету, також працюватиме з ринком щодо зниження цін, об'єднувати місцеві закупівлі, проводити рамкові закупівлі, формуватиме і вестиме електронні каталоги для допорогових закупівель медичних товарів. Для регіонів закупівлі через держпідприємство не є обов’язковими. Але для ефективного використання коштів вони зможуть звертатися до централізованої закупівельної організації для проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами, які дозволять закупити більше якісних ліків за меншою вартістю.

Опубліковано: 14-08-2019



РЕФОРМА У 2019 РОЦІ


Безкоштовна діагностика

З липня 2019 року бюджетні гроші підуть за пацієнтом на вторинний рівень меддопомоги – до поліклінік, де кожна людина зможе пройти безкоштовно обстеження, здати аналізи, отримати консультацію лікаря-спеціаліста. Єдина умова для безоплатного отримання цих послуг – мати направлення свого сімейного лікаря.

Працюватиме це наступним чином. Пацієнт за направленням сімейного лікаря самостійно обирає заклад, до якого звернутись. Поліклініки, що приєднались до реформи, матимуть на дверях наліпку «Безкоштовна діагностика». Людина звертається до обраного закладу, отримує там допомогу лікаря-спеціаліста (хірурга, офтальмолога, отоларинголога та ін.), проходить дослідження (рентген, УЗД, мамографія тощо), здає додаткові аналізи, а держава перераховує гроші закладу за надані цій людині послуги. Заклади отримають додаткове фінансування, а значить і можливість збільшити зарплати лікарям-спеціалістам, придбати сучасне медичне обладнання та медикаменти.

За програмою «Безкоштовна діагностика» можна буде безоплатно отримати 54 лікувальні та діагностичні послуги, серед них 12 аналізів, 6 видів УЗД, 5 видів рентгену, 4 види біопсії, мамографія, операції одного дня.

Планується, що в програму «Безкоштовна діагностика» увійдуть:

  • 12 нових аналізів — додатково до 8 базових, які вже оплачує Національна служба сімейному лікарю.
  • Мамографія і 5 видів рентгену: грудна клітка, суглоби, хребет, кістки і приносові пазухи.
  • Ехокардіографія, моніторинг ЕКГ і 2 види тесту для визначення патологій серцево-судинної системи.
  • 6 видів УЗД: шлунково-кишковий тракт, нирки, сечовий міхур, артерії ніг, щитовидна і молочні залози.
  • 4 види біопсії під контролем УЗД: щитовидної залози, лімфатичних вузлів, молочних та передміхурової залоз.
  • Видалення новоутворень: м’яких тканин і шкіри, у носі, гортані, вухах.

Також «Безкоштовна діагностика» включатиме ендоскопічні дослідження і операції одного дня:

  • стравоходу;
  • шлунку;
  • дванадцятипалої і товстої кишки;
  • сечового міхура;
  • трахеї і бронхів.

Чи можна звернутись до вузького спеціаліста без направлення?

Фінансування вторинної і третинної ланки за новою моделлю розпочнеться у 2019 році і буде вводитися поступово за кожною послугою до 2020 року.

Звернення до лікарів-спеціалістів, призначені сімейним лікарем, будуть оплачуватися Національною службою здоров'я (після початку виплат за ці послуги в новій системі). Держава також оплачуватиме візити без направлення до гінеколога та психіатра.

Якщо пацієнт звертається до лікарів-спеціалістів за власним бажанням, він самостійно сплачує вартість візиту.

Опубліковано: 21-03-2019



Швидка приїжджатиме швидше.


У 2019 році в усіх регіонах України мають запрацювати оновлені диспетчерські служби

Завдяки створенню і модернізації об’єднаних диспетчерських служб по усій країні, диспетчери екстреної допомоги менше часу витрачатимуть на обробку викликів, а до пацієнта виїжджатиме та машина, яка знаходиться найближче до адреси виклику.

У 2019 році за кошти державного та місцевих бюджетів планується створити нові об’єднані диспетчерські служби у Житомирській, Кіровоградській, Луганській, Рівненській, Хмельницькій, Черкаській та Чернівецькій областях, а інших регіонах - оновлені та модернізовані.

Запровадження об’єднаних диспетчерських служб означає, що кожен українець зможе зателефонувати на єдиний номер 103 і бути впевненим, що за необхідності до нього буде направлена найближча машина швидкої допомоги - навіть якщо вона буде з іншого району.

Крім того, створення сучасних диспетчерських служб дозволяє:

  • зменшити час обробки виклику: від 3-5 хвилин до 1 хвилини у 90% випадків;
  • виконати норматив доїзду на екстрені випадки - до 10 хвилин в містах і до 20 хвилин у сільській місцевості;
  • в середньому на 20% зменшити пробіг автомобілів екстреної медичної допомоги;
  • зібрати актуальну і достовірну статистику, яку можна аналізувати для поліпшення надання екстреної допомоги.

Регіональні оперативно-диспетчерські служби зможуть підключатись та обмінюватись даними із системою «Централь 103» і запроваджувати сучасні протоколи обробки викликів.

Опубліковано: 30-01-2019



РЕФОРМА У 2019 РОЦІ


Які зміни в охороні здоров’я чекають на українців наступного року?

Усі комунальні медичні заклади країни, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри, з січня 2019 році перейдуть на оплати за послуги за контрактами з Нацслужбою здоров’я.

У 2018 році в електронній системі охорони здоров’я медзаклади можуть тільки підписувати декларації про вибір лікаря та заключати договори із Нацслужбою здоров’я. У 2019 році сімейні лікарі, терапевти і педіатри перейдуть на електронний документообіг: електронні медична картка пацієнта, рецепти на «Доступні ліки», направлення до вузьких спеціалістів, лікарняні листи. До кінця 2019 року сімейні лікарі працюватимуть без паперу.

Наступний етап після реформи первинної ланки розпочнеться з другої половини 2019 року — програма «Безкоштовна діагностика». Це 80% потреби пацієнта з діагностики у сімейного лікаря, терапевта або педіатра, найбільш необхідні безоплатні дослідження і аналізи, консультації вузькопрофільних спеціалістів. За направленням сімейного лікаря, терапевта і педіатра пацієнти зможуть проходити такі обстеження як рентген, УЗД, мамографія, ехокардіографія серця та інші безоплатно у будь-якому медзакладі, який уклав договір з Нацслужбою здоров’я. Таким чином, на нову модель фінансування почнуть переходити поліклініки, які є закладами спеціалізованої амбулаторної допомоги.

Ще одна велика задача, яка стоїть перед Міністерством охорони здоров’я та Нацслужбою здоров’я — розробка державної програми медичних гарантій на 2020 рік, яка вперше буде ухвалена разом з Державним бюджетом на 2020 рік. Вона включатиме всі рівні надання медичних послуг, які оплачуватиме Нацслужба здоров’я у 2020 році за принципом «гроші йдуть за пацієнтом».

Опубліковано: 30-01-2019



Уряд урегулював питання запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності


28 листопада Уряд прийняв постанову Кабінету Міністрів України „Про утворення Електронного реєстру листків непрацездатності”, якою передбачено утворення Електронного реєстру листків непрацездатності як системи накопичення, зберігання та використання інформації про видані, продовжені та обліковані листки непрацездатності з використанням інформаційної інфраструктури Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Зазначеним нормативним актом також визначено завдання центральним органам виконавчої влади разом із Фондом соціального страхування України розробити і подати до 1 лютого 2019 року на розгляд Кабінету Міністрів проект положення про Електронний реєстр листків непрацездатності та забезпечити технічні можливості, необхідні для функціонування Реєстру.

Пацієнт буде так само отримувати лікарняний у лікаря. Оформлення і продовження листків тимчасової непрацездатності має стати зручним для лікаря і пацієнта. Правила контролю мають бути осучаснені, а сам бланк - стати електронним.

Лікар більше не витрачатиме час на зайву паперову роботу, а зможе зосередитись на питаннях здоров’я пацієнтів. А хворі не мають бігати по кабінетах і збирати печатки на “лікарняному”.

У МОЗ України створено робочу групу, яка має погодити деталі роботи системи. До групи зокрема увійшли представники МОЗ України, Міністерства соціальної політики, Фонду соціального страхування, Пенсійного Фонду, НСЗУ, ДП “Електронне здоров’я”, представники Федерацій профспілок і роботодавців, представники урядово-громадської ініціативи “Разом проти корупції”.

Електронний реєстр листків непрацездатності діятиме на базі Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Щороку в Україні видається до 5,5 мільйонів лікарняних.

Опубліковано: 30-01-2019